четвер, 31 грудня 2015 р.
понеділок, 28 грудня 2015 р.
дкр "ЗИМА" - 2016
на 19.01.2016 р.
2.7.28; 2.7.29; 2.8.44; 3.2.22; 3.2.27; 3.2.31;
3.2.36; 3.3.12; 3.3.13; 3.3.25; 3.7.21; 3.7.22.
на 19.01.2016 р.
4.3.5; 4.3.8; 4.3.10; 4.3.18; 7.1.2; 7.1.3;
7.1.23; 7.4.1; 7.4.2; 7.4.3; 7.4.4.; 7.4.12.
Завдання виконати на подвійних СКРІПЛЕНИХ листочках!
неділя, 27 грудня 2015 р.
МКТ
Молекулярно – кінетична теорія (МКТ) розглядає будову і властивості тіл, як результат руху і взаємодії молекул.
Основні положення МКТ.
1. Усі речовини складаються з мікрочастинок (атомів, молекул, іонів), тобто мають дискретну (перервну) будову.
2. Частинки (атоми, молекули, іони) перебувають в неперервному хаотичному тепловому русі.
3. Між частинками (атомами, молекулами, іонами) існують сили взаємодії (притягання або відштовхування) електромагнітної природи.
субота, 26 грудня 2015 р.
Температура
Температура
(Повторюємо поняття)
- Довільна система тіл самовільно переходить до стану теплової (термодинамічної) рівноваги. У цьому стані параметри зберігаються довільно довго. Ізольована система тіл не може сама собою вийти із стану рівноваги. ( 0-ве начало термодинаміки)
У всіх частин ізольованої системи, що перебуває у тепловій рівновазі, температура є однаковою.
- Температура характеризує:
- ступінь нагрітості тіл;- напрям теплообміну між тілами;- середню швидкість руху молекул.
субота, 19 грудня 2015 р.
четвер, 17 грудня 2015 р.
середа, 16 грудня 2015 р.
Перетворення Галілея
Перетворення Галілея та механічний принцип відносності
![]() | |
Галілео Галілей (1564 - 1642) |
Розглянемо дві системи відліку (СВ): інерціальна система відліку XYZ, яка є нерухомою, та рухому інерціальну систему відліку X’Y’Z’ , котра рухається поступально зі швидкістю u' вздовж осі ОX. Нехай точки О, О’ в момент часу t0 = 0 співпадають.
Положення довільної точки М в рухомій та нерухомій СВ визначаються відповідно:
К (XYZ): М(x,y,z)
К'(X'Y'Z'): M'(x',y',z').
Перетворення координат між СВ К та К’
x = x'+ ut
y = y'
z = z'
називаються перетвореннями Галілея.
пʼятниця, 11 грудня 2015 р.
четвер, 10 грудня 2015 р.
вівторок, 8 грудня 2015 р.
Хладнієві фігури
Хладнієві фігури як приклад стоячих хвиль на плоскій поверхні твердих тіл
![]() |
Хладнієві - фігури |
1787р., Ернст Хладні (німецький фізик) придумав спосіб
спостереження стоячих хвиль на плоскій поверхні.
На закріплену пластинку
зі скла, металу або дерева насипали пісок. Джерелом стоячих хвиль був звичайний
смичок, яким заставляли коливатися пластинку. В процесі експерименту виявлено,
що піщинки збиралися на так званих вузлових лініях, утворюючи тим самим фігури
Хладні.
понеділок, 7 грудня 2015 р.
Стояча хвиля
Математичний
опис стоячих хвиль
![]() |
Встановлення стоячої хвилі |
Особливим випадком інтерференції є
утворення стоячих хвиль.
Стоячі хвилі – це результат накладання двох біжучих когерентних хвиль з однаковими амплітудами, які поширюються назустріч одна одній.
Характерною особливістю стоячих
хвиль є наявність у ній вузлів, у яких амплітуда хвилі дорівнює нулю, та пучностей, у яких амплітуда
максимальна, причому положення вузлів і пучностей залишається незмінним у просторі.
Розглянемо дві хвилі однакової частоти, довжини та амплітуди, що
розповсюджуються в протилежних напрямках (напприклад назустріч одна одній). В результаті їх взаємодії (накладання) виникає стояча хвиля.
неділя, 6 грудня 2015 р.
Вивчаємо складні коливання
Поняття про розклад Фур’є
варто знати
![]() |
Розклад в тригонометричний ряд Фур'є |
Більшість коливних процесів періодичні, проте
ангармонічні, тобто їх не можна зобразити гармонічними функціями синуса або
косинуса.
Теорема Фур’є твердить, що будь-який періодичний процес із періодом Т = 2π/ω, де ω – циклічна частота, можна описати як суму нескінченного ряду функцій гармонічних коливань з частотами ω0, кратними основній частоті ω.
Нехай f(t) –
періодична функція з циклічною частотою ω.
За теоремою Фур’є її можна записати
так:
f(t) = A0 + A1 sin ωt + A2 sin 2ωt
+ A3 sin 3ωt + … + An sin
nωt .
Підписатися на:
Дописи (Atom)