Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
(Ядерна фізика)
 |
Ядерна реакція | | | |
Явище радіоактивності було відкрито в 1896 році французьким фізиком А.
Беккерелем, який виявив, що солі урану випускають невідоме
випромінювання, здатне проникати через непрозорі для світла перешкоди й
викликати почорніння фотоемульсії. Через два роки М. Складовська - Кюрі
та П. Кюрі виявили радіоактивність торія й відкрили два нові
радіоактивні елементи – полоній і радій.
У наступні роки дослідженням природи радіоактивних випромінювань
займалися багато фізиків, у тому числі Е. Резерфорд і його учні. Було
з'ясовано, що радіоактивні ядра можуть випускати частки трьох видів:
позитивно, негативно заряджені й нейтральні. Ці три види випромінювань
були названі α-, β- і γ-випромінюваннями.
У магнітнім полі α- і
β-промені відхиляються в протилежні боки, причому β-промені відхиляються
значно більше. В магнітнім полі γ-промені взагалі не відхиляються.
 |
Мал. 1 Схема досліду по виявленню α-, β- і γ-випромінювань. К –
свинцевий контейнер, П – радіоактивний препарат, Ф – фотопластинка, В –
магнітне поле |