Сферичне дзеркало

Сферичне дзеркало - побудова зображень (конспект).

Сферичним дзеркалом називають акуратно відполіровану поверхню шарового сегмента.

 

1. Вгнуте сферичне дзеркало.

Вгнуте сферичне дзеркало

 

F- фокус дзеркала, С - центр дзеркала; Р - полюс дзеркала ; ГОВ - головна оптична вісь.

Геометрична оптика (якісні задачі)

40 якісних задач з геометричної оптики

1.   Якою видається площа кімнати розміром а×b, якщо вона має дві дзеркальні стіни?

2.   Чому утворюється декілька зображень свічки (див. світлину)?

3.   Як зміниться фокусна відстань сферичного дзеркала при нагріванні? Чому?

4.   Чи є обмеження у швидкості предмета та його зображенні у сферичних дзеркалах?

5.   Які з оточуючих нас предметів дають зображення у фокусі вгнутого дзеркала?

6.   Чи може зображення предмета бути одночасно дійсним та уявним?

7.   Точка рухається з нескінченності вздовж осі вгнутого дзеркала, наближаючись до нього. Чи суміщується вона зі своїм дійсним і уявним зображеннями в певних точках головної оптичної осі?

Джерела світла

Оптика. Вступ до фотометрії

Фотометрія  - це розділ оптики, який вивчає світлові потоки джерел світла (їх випромінювання, властивості та вимірювання), а також джерела світла та сприймання їх випромінюваної енергії приладами та оком людини.

Фотометрію поділяють:

     на «об’єктивну» фотометрію (оперує поняттями енергії, потужності та потоку енергії і застосовна до будь-яких хвиль) та

         на «суб’єктивну» фотометрію ( оперує величинами, котрі спираються на характер сприймання світла оком людини).

Джерелом світла вважатимемо тіла, котрі випромінюють електро-магнітні хвилі оптичного діапазону (видимі, інфрачервоні та ультрафіолетові промені). Місяць не є справжнім джерелом світла, оскільки його свічення зумовлене відбиванням сонячного  випромінювання.

Класифікація джерел світла.

Камера обскура

Камера обскура

Вивчаємо закони поширення світла

        

 Камера обскура (від латинського «темна камера» ) – це світлонепроникна коробка з невеликим отвором у стінці і екраном (матове скло або калька) на протилежній стороні. 

Принцип її дії надзвичайно простий: промені світла, відбиті від об’єкта, проходять крізь малий отвір закритої коробки і падають на протилежну стінку – екран, на котрому формують перевернуте зменшене зображення. Така камера була відома давно, і її використовували митці та художники в своїй роботі. Користувався нею також відомий італійський вчений та художник епохи Відродження Леонардо да Вінчі.

ДКР №4

Домашня Контрольна Робота №4 (2-й семестр)

Тепловий баланс

на вівторок 25.02.2014 р.  

Фізика, олімпіада, ІІІ етап

Олімпіада з фізики 2013-2014 рік

ІІІ етап

Вітаю з вдалим виступом на обласній олімпіаді з фізики учня  8-А  класу

        Іллю Чорного – 2-й диплом,

та бажаю йому вдало пройти відбір та попасти на Всеукраїнську олімпіаду.

Поверхневі явища

Рідини - агрегатний стан речовини

Вчимо новий матеріал

1°. Спільне та відмінне між рідинами та тв. тілами і газами.

   У твердому агрегатному стані речовини молекули (атоми) розміщуються, як відомо, впритул одна до одної. Через  значні  міжатомні (міжмолекулярні)  взаємодії атоми (молекули) в твердих тілах здійснюють лише коливальний рух відносно положень рівноваги (у кристалах відносно вузлів кристалічних ґраток). Тому потенціальна енергія взаємодії молекул значно більша від їх кінетичної енергії. 

Мал.1 Ближній порядок рідини (1-вода) та дальній порядок тв.тіла (2-лід)

У рідинах сили взаємодії між молекулами слабкіші, ніж у твердих тілах і значно сильніші, ніж у газах. Молекула рідини, коливаючись біля певного положення рівноваги, змінює з часом це положення, перескакуючи до інших молекул. Молекули рідини здійснюють коливальний, поступальний і обертальний рухи. У рідинах відстані між молекулами співмірні з їх ефективним діаметром, тому сили взаємодії молекул є значними. У цілому кінетична енергія молекул рідин приблизно дорівнює їх потенціальній енергії. Кожна  молекула в рідині, як і в твердому тілі, «затиснута» зі всіх боків сусідніми молекулами і здійснює теплові коливання навколо положення рівноваги. Однак, час від часу  молекула може перескочити в сусіднє вакантне місце. Такі переміщення  в  рідині відбуваються доволі часто; тому рідина зберігає свій об’єм, але не зберігає форми (легко набуває форми , яку має посудина).Це пояснює текучість рідини. Молекули рідини  можуть утворювати локальні (нестійкі) впорядковані групи, які складаються з декількох молекул. Це явище називають ближнім порядком .

ДКР 8(2,№3)

Домашня Контрольна Робота №3 (2-й семестр)

Тепловий баланс

на вівторок 18.02.2014  

Вологість повітря

Вологість повітря та способи її вимірювання

   

Водяна пара - паливо для циклонів

    На Землі безупинно відбувається кругообіг води. Вона випаровується з поверхні світових океанів, вологих грунтів, листків рослин,  легенів і шкіри тварин та людини,  а вітри розносять її по всій планеті. Наявність водяної пари в атмосфері Землі зумовлює вологість повітря.

Вологість повітря постійно впливає на самопочуття людини. Для нормальної життєдіяльності за добу з поверхні шкіри і легенів людини випаровується в середньому від 800 до 2000 г води. У жаркому вологому повітрі процес випаровування води з поверхні шкіри людини послаблюється, водночас порушується і нормальний тепловий обмін в організмі. Тому за великої вологості та високої температури в людини з’являється кволість, зменшується її працездатність.

Вологість, тобто ступінь насичення повітря водяною парою, характеризують наступними величинами.

1. Абсолютна вологість.

Абсолютна вологість – це кількість водяної (в кілограмах)пари, яка міститься в 1 м3 повітря, тобто її густина.

За низьких температур, коли пара далека від насичення, її можна вважати ідеальним газом і застосовувати рівняння Клапейрона – Менделєєва. У такому разі до уваги беруть парціальний тиск (пружність) водяної пари в повітрі й абсолютну вологість визначають через парціальний тиск Р. Абсолютна вологість не визначає ступінь вологості повітря.

2. Відносна вологість.

Відносна вологість повітря φ – це відношення абсолютної вологості до тої маси або парціального тиску водяної пари Рmax, яка насичує повітря за такої ж температури. Як правило, відносну вологість виражають у відсотках.

     φ = (Р/Рmax)∙100% = (ρ/ρmax)∙100%

де Р, ρ – пружність пари або абсолютна вологість.

Олімпіада з астрономії

Астрономічна олімпіада, 2013-2014 рік

Львівська область, ІІІ етап

Вітаю з вдалим виступом на обласній олімпіаді з астрономії учнів  8-А  класу, котрі, змагаючись з десятикласниками, показали блискучі результати:

1. Наталочка Бажан– 1-й диплом  (абсолютне перше місце);

          2. Ілля Чорний – 2-й диплом  (абсолютне друге місце);

3. Тарас Білоус– 3-й диплом

МОЛОДЦІ! Просто СУПЕР!

Завдвння олімпіади можна переглянути тут.

До заліку

Запитання до заліку

1.  Молекулярна фізика, способи проведення досліджень.

2.  Основні положення МКТ та їх дослідне обґрунтування.

3.  Характеристики речовини у різних агрегатних санах (спільні та відмінні риси). Аморфні тіла.

4.  Теплове розширення, прояв та застосування.

5.  Температура. Температурні шкали. Термометри.

6.  Внутрішня енергія тіла.

7.  Закон теплообміну Ньютона.

8.  Види теплообміну.

9.  Кількість теплоти. Теплоємність. Рівняння теплового балансу.

10.  ЗЗЕ у механічних та теплових процесах.

11.  Плавлення та кристалізація.

12.  Випаровування та конденсація.

13.  Кипіння.

14.  Вологість повітря. Насичена пара.

ДКР 8(2,№2)

Домашня Контрольна Робота №2 (2-й семестр)

Тепловий баланс

на вівторок 11.02.2014 

 
 Бажаю успіху!

Слава Україні!