ДКР №4

Домашня Контрольна Робота №4

На суботу!!!

• Дкр №4 здати із відповідним оформленням (кожна задача оформлена з поясненням) в суботу.

• На першому листку ДКР-ки написати коди правильних відповідей.

• Раджу зробити чорновий варіант розв'язку до тематичної роботи.

Бажаю успіху

lehrer

Теорема Піфагора

Теорема Піфагора

та її доведення.

Більше математики на сторінці.

Обертальний рух

Рух по колу.

Якісні задачі для підготовки до заліку.

До задачі 1

1. Чому, помітивши відмінність у періодах обертання різних ділянок дисків Сонця та Сатурна, астрономи дійшли до висновку, що ці тіла не можуть бути твердими?

2. Колесо рівномірно обертається навколо своєї осі. Побудуйте графік залежності швидкості точок колеса від відстані до осі обертання.

3. В автомобілі зчеплені між собою два зубчасті колеса з числами зубців 20 та 80 відповідно. Чи однакові швидкості мають зубці обох коліс під час обертання? Які періоди обертання коліс?

4. Як зміниться відповідь попередньої задачі, якщо між цими зубчастими колесами помістити третє колесо, котре містить 160 зубців?

ДКР №3

Домашня Контрольна Робота №3

На суботу!!!

Бажаю успіху! 

lehrer

ДКР 2

Домашня Контрольна Робота №2

На вівторок

ДКР 2 (ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2) - це тижневе домашнє завдання, яке потрібно здати із відповідним оформленням в наступний вівторок 24.09.2013р. до першого уроку.

Бажаю успіху!

lehrer

ДКР №1

Домашня Контрольна Робота №1

На вівторок

Вчимо фізику вдома

Домашнє завдання

На вівторок

Домашню роботу виконати на вівторок. Розв'язки задач оформити згідно правил оформлення задач в зошиті з практичних робіт.

Бажаю успіху!

lehrer

З днем знань

Знову до школи!

З днем знань

Вітаю 8 - А

Закінчилась прекрасна пора року – літо. А це означає, що знову до школи. 

Шановні ВОСЬМИКЛАСНИКИ!

Щиро вітаю Вас та Ваших батьків з початком навчального року - першого (надіюсь,  що не останнього) у ЛФМЛ. Бажаю Вам міцного здоров’я, впевненості у власних силах, та відвертого прагнення до нових знань.

lehrer, 2.09.2013р.

Дивовижні криві

Математичні криві у фізиці

Поговоримо про найпростіші криві, котрі часто зустрічаються при вивченні шкільного курсу фізики.

Пряма та коло.

Найбільш простими є пряма та коло, котрі, поза сумнівом, є найбільш вивченими. Найдивовижнішим для цих ліній є те, що пряма є частковим випадком кола великого радіуса.

Еліпс.

Мал. 1

Розглянемо криву, котру описує точка М так, що сума відстаней цієї точки до двох нерухомих точок F₁, F₂  є незмінною (мал.1). Отриману криву називають еліпсом. 

Для еліпса є справедливим (мал. 2):

F₁, F₂  - фокуси еліпса,

F₁М + F₂М = А₁А₂ = const, де М – довільна точка еліпса,

В₁, В₂, А₁, А₂ – вершини еліпса,

А₁F₂ + A₂F₂ = А₁А₂ – велика піввісь еліпса,

В₁В₂ – мала піввісь еліпса.

Прилади - довгожителі

Фізика – наука експериментальна.

Фізика – наука, яка допомагає пізнати нам природу, збагнути її сутність і пояснити її різноманіття та багатогранність. Метою цієї науки є встановлення певних законів, правил, закономірностей. 

       Досягають цю мету двома шляхами: теоретично та експериментально. Хоча, раді справедливості, слід зазначити, що скільки б законів не було б встановлено на аркуші паперу, без експериментального підтвердження вони мало що значать, адже фізика – наука експериментальна. Проводячи необхідні досліди, вчені вимірюють певні величини, порівнюючи їх з еталонами (або відомими величинами) і виражають їх  значення в певних одиницях (як правило у одиницях системи СІ). В ході проведення експериментальних робіт користуються, зазвичай, приладами. Прилади бувають найрізноманітнішими, деякі з них є довгожителями, інші сконструйовано недавно, проте всі вони допомагають експериментатору збагнути істину. Розглянемо деякі з них.

1. Сонячний годинник (мал. 1).

Мал.1

        Прилад, який і в теперішній час нас тішить (наприклад, сонячний годинник у Трускавці) створено понад 4000 років тому. Творцем удосконаленого сонячного годинника – скафіса – є вавілонський жрець Бероз.

Бозон Хіггса

Виявлено частинку «творця Всесвіту»

Відомо, що наш Всесвіт бере початок із Великого вибуху, який трапився 13,75  млрд. років тому. Практично все, що відбувалось із ним до сьогодення можна прорахувати фізичними формулами. Проте збагнути, як саме проходив Великий вибух, як із мізерної точкової маси 10^-5г виникло ВСЕ, знань не хватає. 

Створюються різноманітні теорії, постулюються гіпотетичні частинки, котрі разом наближають нас до вирішення головного питання: як все почалося?

На думку вчених елементарна частинка, бозон Хігса, відігравала в ці перші наносекунди ключову роль. Підтвердило б думку вчених експериментальне відкриття цієї частинки.

13 грудня 2011року вчені Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРН, Женева) представили останні дані по пошуку бозона Хігса на двох головних детекторах Великого адронного колайдера – АТLАS i CNS. Висновок науковців: 

«попередні дані вказують на те, що існує деяка частинка з масою 125 ГеВ, котра дуже схожа на бозон Хігса».